Сучасний процес розселення в усьому світі характеризується величезним розмахом урбанізації, ростом числа більших міст і чисельності їхнього населення, формуванням групових систем розселення (агломерації, конурбації).
Урбанізація — характерна риса нашого часу. Бурхливо зростаючі міста всіх країн миру поглинають щодня близько 0,2 млн. га землі, порушуючи рівновагу екологічних систем, виснажуючи ресурси, наносячи непоправний збиток природі й людині. З ростом урбанізації підсилюється вплив людини на природу, тому усе складніше й актуальніше стають завдання економічного використання природного середовища, її формування, оздоровлення. Урбанізація — історичний процес підвищення ролі міст у житті суспільства, пов’язаний з концентрацією й інтенсифікацією несільськогосподарських функцій, поширенням міського способу життя.
Цей процес, обумовлений у цілому розвитком суспільного виробництва й характером соціальних відносин, сам робить усе більше різнобічний вплив на розвиток і розміщення виробництва
і інші сфери діяльності суспільства, змінюючи його соціальну й економічну структуру, демографічні показники, умови розвитку особистості й т.д. У процесі урбанізації чітко проявляються особливості соціально-економічних і політичних умов, у яких протікає цей процес.
Цілеспрямоване й науково обґрунтоване керування процесом урбанізації в СРСР є однієї з найважливіших передумов подолання екологічних труднощів.
Системний підхід до рішення питань оздоровлення життєвого середовища людини розвивається в боротьбі, як проти абсолютизації, так і недооцінки окремих напрямків оптимізації біосфери.