Наприклад, у Москві повітря набагато більше, ніж у будь-якому великому місті Європи, тільки за останні роки близько 600 підприємств, що забруднюють атмосферу, або істотно реконструйовані, або вивіяні за міську рису.
У країнах соціалізму певні екологічні труднощі часом виникають через доведомственного, місницького підходу рішенню комплексних завдань хазяйновито будівництва, а також недалекоглядності окремих керівників виробництва. Деякі міністерства й відомства й підприємства недостатньо займаються питаннями підвищення ефективності використання природних ресурсів і поліпшення охорони природи. Країни соціалізму часом випробовують наслідки екологічної кризи в сусідніх капіталістичних країнах у зв’язку з рухом повітряних мас із Західної Європи.
Прагнучи всіляко послабити негативні наслідки своєї діяльності, людське суспільство вживає цілий ряд мер по вдосконаленню технології свого виробництва, регламентуванню використання природних ресурсів і умов, проведенню спеціальних природоохоронних заходів. Все це вимагає досить істотних матеріальних витрат, економічна й соціальна ефективність яких повинна бути досить високої, щоб суспільство могло їх собі дозволити. Так виникає проблема економічної й позаекономічної оцінки впливу людини на навколишнє середовище. Проблема ця досить багатогранна, тому що містить у собі не тільки природні й суспільні законо-мірності, але й найбільш складну область їхнього безпосереднього взаємопроникнення й взаємодії.