Однак складність рішення завдання охорони й поліпшення навколишнього середовища припускає пошуки якісно нових містобудівних рішень, що гармонійно сполучить соціально-економічні, екологічні й архітектурно-планувальні вимоги. Такою якісно новою формою розселення, як уже говорилося, є система групового розселення, що представляє собою втілення ідей системного підходу в містобудівній науці. Загальний принцип розвитку систем групового розселення полягає в тому, щоб розглядати їх не изолированно, а як складені ланки в мережі поселень області, краю, великого економічного району. Територіально-виробничий принцип передбачає комплексне розміщення підприємств у кожному місті системи. Міські виробничі народногосподарські комплекси поєднуються в територіально-виробничий комплекс системи групового розселення.
З метою охорони міського середовища бажано здійснювати ряд раціональних гра-достроительных заходів: неблагополучні в санітарно-гігієнічному відношенні виробництва виносити за межі населених місць або забезпечувати вловлювання їхніх шкідливих викидів; забороняти нове промислове будівництво на території великих міст; проводити обмеження територіального розвитку й потужності діючих великих підприємств металургії, хімії, нафтохімії й ін.; упорядкувати сформовану структуру забудови території промислових районів і промислових вузлів, істотно підвищити рівень їхнього благоустрою, у тому числі озеленення, а також формувати промислові комплекси, що не роблять негативного впливу на навколишнє середовище, за допомогою сполучення в одному місці підприємств.