До основних напрямків містобудівної діяльності, що впливає на рішення проблеми оздоровлення навколишнього середовища, можуть бути віднесені: регулювання росту більших міст і раціональний розвиток середніх і малих міст, перетворення систем розселення, удосконалювання просторово-планувальної структури населених місць і промислових зон, раціональне функціональне зонирование міст, розвиток і вдосконалювання систем транспорту з урахуванням зменшення його шкідливого, впливу на навколишнє середовище.
До ефективних засобів створення сприятливих санітарно-гігієнічних умов проживання й відпочинку міського населення можна віднести наступні містобудівні заходи: удосконалювання планувальної структури сформованих міських утворень на основі чіткого функціонального зонирования; створення комплексних промислових районів
і вузлів, що забезпечують раціональне використання міської території, а також найбільш економічну утилізацію й комплексну переробку виробничих відходів; організацію санітарно-захисних зон між житловими районами й промисловими підприємствами, на яких у цей час не представляється можливим знизити виробничі викиди або забезпечити їхнє вловлювання; винос із житлових районів дрібних підприємств, складів, баз у міські промислові райони й комунально-складські зони; удосконалювання систем внутріміського й зовнішнього транспорту з метою зниження рівня шумового режиму й поліпшення стану повітряного басейну міста; формування єдиної системи озеленених відкритих просторів міста й прилягаючих до нього приміських територій; розвиток і модернізацію ин-женерно-технічних мереж міста й підвищення ступеня благоустрою селитебных і промислових територій.