Охорона навколишнього середовища від забруднення в XX в. носить не тільки регіональний, але й глобальний міжнародний характер. XXVI з’їзд КПРС визначив широку комплексну програму мер по посиленню охорони природи й удосконалюванню технологічних процесів.
Оптимальне рішення містобудівних і градоформирующих завдань, раціональне проектування селитебных, промислових, сільськогосподарських територій і комплексів у сучасних умовах може бути досягнуто тільки при найбільш повному обліку вимог охорони навколишнього середовища. Проектування й розвиток районного планування, промислових районів і вузлів, розробка генеральних планів промислових підприємств і їхніх комплексів, вибір об’ємно-планувальних і конструктивних рішень будинків і споруджень, внутрішнього режиму, міцність, довговічність і умови їхньої експлуатації органічно пов’язані з вимогами охорони навколишнього середовища. Тому виклад матеріалу підручника починається з висвітлення питань охорони навколишнього середовища.
Для правильного розуміння питання необхідне розмежування понять науково-технічної революції й науково-технічного прогресу, а також виділення етапів у розвитку самої науково-технічної революції.
Науково-технічний прогрес як більше широке поняття містить у собі як безперервне еволюційне вдосконалювання наукових знань і техніки, так і якісні перегони в їхньому розвитку. Науково-технічний прогрес відбувається постійно, революції в науці (як суспільному явищі) і продуктивних силах — явище рідке. За всю історію людства відбулося лише три революції в розвитку продуктивних сил — сельскохозяй-ственная (неолітична), промислова й науково-технічна, що перебуває нині на початковому етапі свого розвитку.